Напевно, у жодному розділі профілактики інфекційних хвороб у закладах охорони здоров’я не нагромадилося стільки нерозв’язаних проблем, скільки їх існує щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій .
Ці інфекції існують у всьому світі у кожному лікувально-профілактичному закладі. Одним з ключових чинників передачі збудників внутрішньолікарняних інфекцій є руки. Через руки медичний працівник може не тільки перенести інфекцію до пацієнта, а й заразити себе. Лише при одному рукостисканні передається близько 35 мільйонів мікроорганізмів.
У 2002 році на 55-ій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я було прийнято Резолюцію, яка закликала усі країни світу до покращення методів надання медичної допомоги та підвищення безпеки пацієнта. І саме тоді, одним із основних заходів було визначено якісну гігієну рук під час надання медичної допомоги населенню.
Ще в 2007 р. Міністерство охорони здоров’я України визначило заходи з удосконалення гігієни рук, як одні з найважливіших у справі попередження розповсюдження інфекцій. У 2009 р. колективом фахівців МОЗ та НАМН України були розроблені Методичні рекомендації «Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу», а 21.09.2010року Наказом МОЗ №798 даний документ був уведений у дію. Слід відмітити, з виходом Наказу МОЗ №798 з боку медичних працівників закладів охорони здоров’я стала поступово зростати увага до питань гігієни рук.
Гігієнічна обробка рук включає звичайне миття рук водою з милом та гігієнічну антисептику рук, тобто втирання спиртового антисептика у шкіру рук.
Звичайне миття рук зі звичайним (неантимікробним) милом призначене виключно для механічної очистки рук, при цьому з рук усувається забруднення, піт, частково змиваються спороутворюючі бактерії, а також частково мікроорганізми. Проводити необхідно на початку і в кінці робочого дня, перед приготуванням та роздачою їжі, після користування туалетом та у всіх випадках перед обробкою антисептиком, коли руки явно забруднені.
При митті рук кількість бактерії на руках зменшується на 90-99% (з 10 млн до 100 тис.), що не відповідає вимогам до антисептичної обробки рук. Більш того, навіть застосування миючих засобів, розроблених спеціально для ліквідації мікроорганізмів, якими заражаються в процесі роботи з пацієнтами та обладнанням (антисептичні мила тощо), здебільшого не забезпечує необхідний рівень зниження патогенних збудників. Єдиним надійним засобом знезараження рук визнана їхня антисептична обробка спиртовими засобами шляхом втирання. Тому стандартною процедурою упродовж робочого дня є антисептична обробка рук без застосування води, яка проводиться згідно європейської стандартної методики обробки рук кистей антисептиком .
Основними елементами комплексу заходів, які спрямовані на забезпечення санітарно-гігієнічного режиму в лікувальних закладах є проведення дезінфекції, стерилізації, суворе дотримання вимог асептики та антисептики.
Правила безпеки роботи медичних працівників. Медичні працівники суворо обов’язково повинні використовувати індивідуальні засоби захисту від внутрішньо-лікарняних інфекцій, а саме:
Використання рукавичок. У разі мінімальної ймовірності контакту з кров’ю або рідкими виділеннями, слизовими оболонками або ушкодженою шкірою будь-якого хворого, а також за наявності порізів або інших ушкоджень власної шкіри необхідно використовувати рукавички.
Використання медичних рукавичок
1.Використання медичних рукавичок не дає абсолютної гарантії захисту пацієнтів та персоналу від збудників інфекції.
2. Використання медичних рукавичок захищає пацієнтів та медичний персонал від розповсюдження мікроорганізмів придбаних медичним персоналом в процесі роботи, контакту з пацієнтами та об'єктами навколишнього середовища. Ці мікроорганізми зберігаються на шкірі рук короткий час, рідко більше 24 годин. Вони легко можуть бути видалені за допомогою звичайного миття рук або знищені при використанні антисептичних засобів.
3. Стерильні рукавички рекомендується використовувати при:
4. Нестерильні рукавички рекомендується використовувати при:
5. Одразу після використання медичні рукавички знімаються і занурюються в розчин дезінфектанту, безпосередньо в місці використання рукавичок.
6. Після знезараження рукавички одноразового використання підлягають утилізації.
7. Проведення гігієнічної антисептики (обробка рукавичок спиртовмісними антисептиками рук) в одноразових рукавичках допускається виключно в ситуаціях, які вимагають частої заміни рукавичок, наприклад, при заборі крові. В цих випадках рукавички не повинні мати проколів або бути забруднені кров'ю чи іншими виділеннями!!!
8. Знезаражування рукавичок проводять згідно з інструкцією фірми-виробника.
Часто при зверненні пацієнтів в лабораторні відділення для забору крові виникають непорозуміння пов’зані використанням медичних рукавичок,а саме, чому лаборанти при заборі крові не проводять заміни рукавичок між пацієнтами?
Хочеться ще раз акцентувати Вашу увагу на тому,що така процедура,як забір крові, не вимагає заміни рукавичок між пацієнтами , а допускається їх гігієнічна обробка антисептиками (це може спричинити зміну кольору самої рукавички,за рахунок вмісту в антисептику спиртових і дезінфікуючих сполук), за умови,що вони не пошкоджені ( розірвані і т.д.) і не забруднені кров’ю!!! В іншому випадку, пошкоджені або забруднені кров’ю рукавички негайно знімаються зовнішньою поверхнею всередину і занурюються в дезінфікуючий засіб безпосередньо в місці використання, а медичний працівник має провести гігієнічну обробку рук з використанням спиртовмісних антисептиків, після чого одягають нові рукавички і продовжують роботу. Ці дії обумовлені вищезгаданим Наказом МОЗ України №795 21.09.2010 року п.5.12.
А.Атаманчук головна медична сестра
Калуського міського центру ПМСД
Калуський міський центр первинної
