За останні роки наука досягла значних успіхів в діагностиці та лікуванні раку, що значно збільшило виживання та покращення якості життя пацієнтів.Боротьба із злоякісними пухлинами є одно з актуальних проблем сучасної медицини. Успіхові протиракової боротьби в значній мірі перешкоджає відсутність в наш час вичерпних даних про причини розвитку пухлин. Клінічні спостереження та екперементальні досліди свідчать про те, що злоякісні пухлини в більшості випадків виникають на основі різних тривалих хронічних захворювань, так званих передракових, що відкриває широкі шляхи профілактики раку.

Рак та інші злоякісні пухлини, або, як їх інакше називають новоутвори – є одним із найтяжчих і найнебезпечніших захворювань.

Класифікація пухлин.

Розрізняють   наступні   групи   злоякісних     новоутворів:

Рак – об”єднує пухлини з епітелію, а саме: з плоского епітелію – плоскоклітинний рак із та без зроговіння; з залозистого епітелію - аденокарцинома різного ступеня зрілості: - G1- високого , G2- середнього, G3 –низького ступенів диференціації та G4 – недиференційований аденогенний рак; дрібноклітинний рак як форма недиференційованого раку.

Саркома – злоякісна пухлина із сполучної тканини. Її назва узгоджується з тими клітинними елементами сполучної тканини , з яких вона росте : фібро-, хондро-, остео-, рабдоміо- і лейоміо-, ліпосаркома. Ростуть вони повільно, відрізняються низькою чутливістю до променевої та хіміотерапії, часто рецидивують. Незрілі саркоми – класифікують за формою клітин – кругло-, поліморфноклітинна саркоми.

Гемобластози – злоякісні новоутвори системи крові, їх поділяють на:

а)системні – лейкози; та б) пухлини.Пухлинні гематобластози  представлені лімфогрануломатозом – хвороба Годжкіна та негоджкінськими лімфомами, які іноді ще називають гематосаркомами.

Пухлини з APUD – системи – апудоми /феохромоцитома, меланома, дрібноклітинний рак легенів, медулярний рак щитовидної залози, карциноїд/.

Рідкі форми:  - з трофобласта - хоріонепітеліома - із ембріональних залишків – тератобластома, семінома - із нервової тканини, - із судин.

Клінічні       групи  онкологічних  хворих.

Клінічна група є умовним поняттям, яке передбачає тактику обстеження, лікування та диспансеризацію хворих на окремих етапах медичного обслуговування населення.

Розрізняють 4 клінічні групи .

Кл. група 1а   -  охоплює усіх хворих, у яких лікар запідозрив рак. Цей  символ зобов'язує його в 10-денний термін підтвердити або зняти діагноз.

Кл. група 1б  -  включає усіх хворих з передпухлинною патологією

Кл. група 2  -  включає хворих на злоякісні новоутвори, які вимагають спеціального лікування з надією на виздоровлення (кл. гр. 2а) або радикального лікування  ( кл. гр.  2б).

Кл. група 3 – практично здорові люди, які закінчили радикальне лікування                       .

Кл. група 4  -  хворі у 4 стадії захворювання, які мали протипокази до застосування спеціальних методів лікування або воно виявилось неефективним,підлягають симптоматичному лікуванню.

Пік захворюваності на рак припадає на вік старше 70 років. Тому, нерідко, проведення радикального лікування у таких хворих, навіть в початкових стадіях є неможливим. Це стосується тих випадків, коли стає питання виконання у них таких операцій як пульмонектомія, гастректомія, екстерпація стравоходу, цистектомія. Проте вік хворого не стає на перешкоді навіть до великих за об”ємом операцій, якщо у нього немає ознак серцевої або дихальної недостатності чи іншої важкої супутньої патології (ниркова недостатність, цироз печінки, важка форма цукрового діабету).

Проведення    широкомаштабних епідеміологічних     досліджень    в   ХХ-XXI століттях дозволили виявити цілу низку канцерогенних факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, які сприяють виникненню раку.

Люди завжди боялись раку. У масовій свідомості закріпилась думка: це захворювання – вирок. За відношення до раку люди умовно діляться на дві групи: перша – це може відбутися з ким хочеш,  тільки не зі мною, друга – це може трапитись тільки зі мною. Обидві позиції шкідливі. Перша думка – все скінчено. Страх, паніка  опановують хворого. В такому стані хворі можуть скоїти самогубство, втекти, сховатись від лікарів, родичів. Дуже часто хворий йде не до лікарів- онкологів, а до чаклунів, екстрасенсів, травників,. Сьогодні- це справжня біда, суть якої в тому, що за хворого хапаються всі, причина – гроші. В результаті до спеціаліста хворий взагалі не доходить, або приходить пізно, коли лікування дає мінімальний результат. А даремно. Рак давно перестав бути смертельним вироком.

В основному населення знає про тих хворих, які померли від раку, ті ж хто, вилікувався, продовжують жити і працювати,як правило ретельно приховують свій діагноз. Я думаю, що це неправильно.

Про людей яким пощастило вилікуватись  треба говорити – це стає стимулом для інших. І чим більше випадків – тим менше будуть боятись. В другому переконаний: чим більше людина буде знати про рак, тим менше буде його боятись. Коли хворий і лікар на одній стороні, а рак – на іншій, то ми переможемо рак.

Володимир Габчак   лікар  онколог   Калуського міського центру  ПМСД