Міністерство охорони здоров’я      Калуська міська рада      Департамент охорони здоров’я      Новини      Медіа                                         Вхід до особистого кабінету

Калуський міський центр первинної
медико-санітарної допомоги

Записатись на прийом
Для пошуку лікаря почніть вводити прізвище

Електронна реєстратура
Будь-ласка авторизуйтесь або зареєструйтесь

20 листопада — Всесвітній день боротьби проти хронічної обструктивної хвороби легень.

Хронічне обструктивне захворювання легень.

ХОЗЛ є одним із найбільш поширених захворювань, якому зазвичай можна запобігти і яке можна лікувати.

Сьогодні ця недуга є четвертою основною причиною смерті у світі і, за прогнозами фахівців, до 2020 р. посяде третє місце. Понад 90% смертей від ХОЗЛ припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу.

За різними оцінками, в Україні від ХОЗЛ потерпає щонайменше 4% населення, а близько 2% смертей українців зумовлено цією хворобою.

Хронічне обструктивне захворювання легень є загальною назвою групи недуг. Для ХОЗЛ характерні стійкі респіраторні симптоми та обмеження прохідності дихальних шляхів через патологічні зміни у них, що зазвичай спричинені значним негативним впливом шкідливих частинок або газів. Захворювання істотно обмежує нормальне життя пацієнта через кашель, постійну задишку, що прогресує, та виділення мокротиння.

Причини ХОЗЛ

Головна причина розвитку ХОЗЛ — тютюновий дим (у результаті куріння тютюну або вдихання вторинного тютюнового диму). Найбільш уразливими для цієї хвороби у всьому світі є завзяті курці. У таких пацієнтів недуга прогресує удев’ятеро швидше, ніж у тих, хто не курить.

До інших найпоширеніших факторів ризику належать:

  • забруднення атмосферного повітря;

  • забруднення повітря в житлових приміщеннях (наприклад, унаслідок використання твердого палива для приготування їжі та обігріву);

  • наявність пилу, диму і випарів хімічних речовин на робочих місцях.

У деяких випадках ХОЗЛ пов’язано із генетичними чинниками, гіперчутливістю дихальних шляхів, невідповідним розвитком легень у дитячому віці, тривалим захворюванням на астму.

Симптоми ХОЗЛ

ХОЗЛ розвивається повільно і зазвичай проявляється у людей старше 40–50 років.

 Головні ознаки захворювання:

  • постійна задишка;

  • хронічний кашель;

  • хронічне відкашлювання мокротиння.

Діагностика ХОЗЛ

Існують різні методи дослідження функцій зовнішнього дихання:

  • спірометрія — цей дихальний тест дає змогу виміряти, який обсяг повітря людина може видихнути за один раз, доклавши максимальне зусилля, і наскільки швидко;

  • плетизмографія (дослідження тонусу дрібних судин і кровотоку в них шляхом реєстрації змін  об’єму легень унаслідок кровонаповнення);

  • дослідження дифузійної здатності легень;

  • оцінювання толерантності до фізичного навантаження.

Також для діагностики ХОЗЛ застосовують:

  • рентгенографію органів грудної клітки, комп’ютерна томографія легень;

  • пульсоксиметрію і газометрію артеріальної крові. (призначають з метою оцінити важкість загострень ХОЗЛ, за хронічної дихальної недостатності);

  • посів мокротиння;

Окрім того, загальний аналіз крові допоможе перевірити зростання кількості еритроцитів у крові, а ЕКГ і ехокардіографія виявляють ознаки легеневого серця.

Лікування ХОЗЛ

Хронічне обструктивне захворювання легень невиліковне. Проте наявні лікарські препарати й засоби фізіотерапії можуть полегшити симптоми, підвищити здатність витримувати навантаження і поліпшити якість життя, а також зменшити ризик смерті. Найбільш ефективним і рентабельним лікуванням ХОЗЛ у курців є відмова від куріння. У деяких (але не всіх) пацієнтів позитивний ефект дає призначення інгаляційних кортикостероїдів. На всіх стадіях ХОЗЛ рекомендовано фізичні навантаження.

Своєчасна діагностика і правильне лікування дають змогу сповільнити розвиток хвороби.

Профілактика ХОЗЛ

Повністю вилікувати ХОЗЛ неможливо, тому слід ужити всіх заходів, аби попередити цю недугу:

  • цілком відмовтеся від куріння тютюну та уникайте пасивного куріння;

  • не контактуйте із забрудненим повітрям (як атмосферним, так і у приміщеннях);

  • щепіться від грипу та пневмококової інфекції (особливо у віці після 65 років і за наявності важких супутніх патологій, наприклад, захворювань серця);

  • дотримуйтеся здорового способу життя.

 Олександра Дмитришин завідуюча терапевтичним відділом №1  КМЦ ПМСД

Читайте також