Міністерство охорони здоров’я      Калуська міська рада      Департамент охорони здоров’я      Новини      Медіа                                         Вхід до особистого кабінету

Калуський міський центр первинної
медико-санітарної допомоги

Записатись на прийом
Для пошуку лікаря почніть вводити прізвище

Електронна реєстратура
Будь-ласка авторизуйтесь або зареєструйтесь

Рекомендований календар щеплень в Україні

Додаток до листа МОЗ

  1. Чотирьохдозовий графік вакцинації від гепатиту В:

У випадку використання комбінованих вакцин рекомендована схема вакцинації від гепатиту В – 2-4-6-18 місяців.

  • Якщо мати новонародженого HBsAg «-» (негативна), що документально підтверджено, вакцинацію дитини можливо розпочати протягом перших місяців життя або одночасно зі щепленням проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту. У разі поєднання імунізації зі щепленням проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту рекомендуються схеми: 2-4-6-18 місяців життя (наказ МОЗ України №947 від 18.05.2018р.).
  1. Бустерна вакцинація від кашлюка в 6 років:

Рекомендована бустерна вакцинація від кашлюка в 6 років.

  • Для ревакцинації проти дифтерії та правця у 6 років, може бути використана комбінована вакцина, до складу якої входить і ацелюлярний кашлюковий компонент.  Це особливо актуально для дітей, які раніше отримали щеплення вакциною з ацелюлярним кашлюковим компонентом. Таким чином, дитина може бути щеплена за п’ятидозовим графіком вакцинації від кашлюка – 3 дози для первинної вакцинації та 2 бустерні дози – першу бажано застосовувати на другому році життя, а другу перед школою в 6 років.
  1. Вакцинація від поліомієліту за допомогою ІПВ:

При щепленні вакцинами, що придбані власним коштом,  можливо виконувати вакцинацію від поліомієліту за допомогою ІПВ як у разі використання комбінованих вакцин, так і окремих вакцин проти поліомієліту.

  • Вакцина ІПВ може бути застосована для 3-6-го щеплень як окремо, так і в складі комбінованих вакцин. Дітям, які перебувають у сімейному оточенні, дитячих закладах закритого типу з ВІЛ-інфікованими або з особами, яким протипоказано введення ОПВ, щеплення проводиться виключно ІПВ-вакциною (наказ МОЗ України №947 від 18.05.2018р.).
  1. Вакцинація від Хіб-інфекції:

У випадку використання комбінованих вакцин, що придбані власним коштом,  рекомендована схема вакцинації від Хіб-інфекції – 2-4-6-18 місяців.

  • ВООЗ рекомендує дотримуватися будь-якого з наступних графіків імунізації проти Hib: 3 первинні дози без бустерної (3 дози); 2 первинні дози плюс бустер (2 + 1); і 3 первинні дози плюс бустерна доза (3 + 1).
  • Один з графіків, що може бути застосований для щеплення дітей при використанні вакцин, що придбані за власний кошт,  введення чотирьох  доз при застосуванні комбінованих вакцин.
  • При порушенні календаря щеплень, можлива також вакцинація дітей після 5 років при застосуванні комбінованих вакцин,  що придбані за власний кошт і якщо відсутні вікові обмеження, що зазначені в інструкції до застосування вакцини.
  • Діти, які перенесли COVID-19 є групою ризику та потребують вакцинації від Хіб-інфекції, якщо не були щеплені раніше.
  1. Вакцинація вагітних:

Рекомендована вакцинація вагітних від правця, дифтерії та кашлюка. Вагітні є групою найвищого пріоритету для вакцинації від грипу. Комбіновані вакцини (АаКДП-M зі зменшеним вмістом антигенів), що містять ІПВ, є безпечними і можуть бути використані під час вагітності.

  • Вагітні жінки, які отримали останню дозу вакцини, що містить правцевий анатоксин, більше ніж 10 років тому, мають бути щеплені проти правця і дифтерії під час вагітності (наказ МОЗ України №947 від 18.05.2018р.).
  • Немовлята, які за віком не можуть отримувати первинну серію вакцинації проти дифтерії, правця, кашлюку, залежать від материнського імунітету.
  • Саме тому, є доцільним рекомендувати  введення 1 дози  АаКДП-М (дифтерія, правець, ацелюлярна кашлюкова вакцина, зі зменшеним вмістом антигенів) під час кожної вагітності, бажано на 27-36 тижні. Але вакцина може бути введена у будь-який термін вагітності.
  • Вагітні жінки мають підвищений ризик тяжкого перебігу грипу під час вагітності, та високий ризик смерті внаслідок грипу під час вагітності. Вакцинація проводиться інактивованими вакцинами проти грипу. Вакцинація є безпечною та рекомендується всім жінкам, які перебувають у стані вагітності (в будь-якому триместрі) або на етапі планування  вагітності.
  • Комбінована вакцина, що містить ІПВ, може бути використана для щеплення проти дифтерії, правця та кашлюку у вагітних.
  1. Вакцинація дорослих:

Рекомендована ревакцинація дорослих за допомогою комбінованих вакцин кожні 10 років від дифтерії, правця, кашлюку та поліомієліту. Вакцинація від грипу рекомендована всім дорослим кожного року.

  • Багато країн мають чинними рекомендації  рутинної ревакцинації дорослих кожні 10 років з використанням комбінованої вакцини АаКДП-М (дифтерія, правець, ацелюлярна кашлюкова вакцина, зі зменшеним вмістом антигенів).
  • Першу планову ревакцинацію дорослих за віком за Календарем щеплень України проводять АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М кожні 10 років.
  • Рекомендована вакцинація від кашлюку працівникам дошкільних та шкільних закладів освіти кожні 10 років.
  • ВООЗ виокремлює медичних працівників, як пріоритетну групу для отримання вакцини від кашлюку кожні 10 років.
  • Вакцинація від грипу рекомендована всім дорослим щороку.
  • Вакцинація від поліомієліту рекомендована всім дорослим незалежно від попереднього статусу вакцинації у випадку зафіксованих спалахів інфекції в країні.
  1. Вакцинація від грипу:

Рекомендована вакцинація від грипу впродовж всього сезону грипу (з жовтня по травень).

  • Вакцинація від грипу рекомендована щороку особам у віці від 6 місяців.
  • Особам, які перехворіли на грип в поточному або в минулих епідсезонах, рекомендовано пройти щеплення актуальною для поточного сезону вакциною.
  • Групи осіб, яким пріоритетно рекомендовано щеплення від грипу: діти з 6 місячного віку до 5 років; особи віком понад 60 років; трудові колективи підприємств, установ, організацій; медичні працівники; вагітні; жінки, які планують вагітність; військовослужбовці, будівельники, працівники поліції; особи, які доглядають хворих на грип удома; особи з хронічними захворюваннями та особливими станами, які мають високий ризик виникнення ускладнень та тяжкого перебігу грипу. Група найвищого пріоритету для вакцинації від грипу – вагітні.
  • Групи високого ризику виникнення ускладнень та тяжкого перебігу грипу: пацієнти з цукровим діабетом, первинними імунодефіцитами, бронхіальною астмою, хронічними захворюваннями печінки, легень, серцево-судинної системи, ураженнями нирок, люди з ВІЛ, пацієнти з функціональною чи анатомічною аспленією та трансплантацією кісткового мозку, пацієнти з лімфомою, множинною мієломою, лейкемією та пацієнти, що тривало отримують ацетилсаліцилову кислоту; пацієнти з неврологічними захворюваннями; люди з ожирінням з індексом маси тіла (ІМТ) 40 і вище; пацієнти з ослабленою імунною системою через хвороби (наприклад, деякі види раку, такі як лейкемія) або ліки (наприклад, ті, хто отримує хіміотерапію або променеву терапію раку, або люди з хронічними захворюваннями, що потребують прийому хронічних кортикостероїдів або інших препаратів) що пригнічує імунну систему); особи, які перенесли інсульт.
  • Рекомендована вакцинація від грипу хворих на активний туберкульоз та хворих із залишковими змінами після туберкульозу.
  • Для вакцинації рекомендовано надавати перевагу чотирьохвалентним вакцинам проти грипу, які забезпечують вищу ефективність зважаючи на формування імунної відповіді до чотирьох серотипів.
  1. Вакцинація від менінгококової інфекції:

Рекомендована дітям та дорослим для профілактики менінгококової інфекції.

  • Пріоритетні групи для вакцинації від менінгококової інфекції – діти віком до 2 років; діти, які йдуть до школи (6 років); підлітки (11-18 років); студенти (особливо які проживають у гуртожитках); військовослужбовці.
  • Групи ризику за станом здоров’я – особи з функціональної чи анатомічною аспленією (у тому числі серпоподібно-клітинна анемія); особи з дефіцитом комплементу С1, С2, С3, С4, С5-С9, пропердину, фактору В; пацієнти, які приймають інгібітори комплементу, такі як екулізумаб та равулізумаб, для лікування атипового гемолітико-уремічного синдрому, пароксизмальної нічної гемоглобінурії, генералізованої міастенії, люди з ВІЛ, пацієнти з гіпогамаглобулінемією та дефіцитом підкласу IgG2.
  1. Вакцинація від туберкульозу:
  • Вакцинацію БЦЖ рекомендовано проводити з 48 годин після народження. 
  • При народженні дітей від ВІЛ-позитивних матерів, рекомендовано проводити їм вакцинацію БЦЖ з 48 годин після народження за умови відсутності у них симптомів ВІЛ-інфекції.
  • Вакцинацію дітей після 2 місяців необхідно проводити після негативної проби Манту.
  • Вакцину БЦЖ можна поєднувати з іншими щепленнями в один день або вводити з будь-яким інтервалом, якщо іншого не зазначено в інструкції до використання вакцини
  1. Вакцинація недоношених дітей:

Рекомендовано виконувати щеплення згідно з Календарем щеплень, не відтерміновуючи вакцинацію в зв’язку з недоношеністю.

  • У разі застосування полівалентних вакцин, рекомендовано використовувати схему, що передбачає введення трьох доз  комбінованої вакцини АаКДП / АКДП, Хіб, поліомієліт, гепатит В починаючи від віку 6 тижнів (у своєму хронологічному віці без корекції зважаючи на недоношеність). Для щеплення проти поліомієліту на час перебування дитини в стаціонарі використовується лише ІПВ. У випадку використання комбінованих вакцин, рекомендована схема вакцинації – 2-4-6-18 місяців незалежно від введеної дози вакцини від гепатиту В в перші 12 годин життя.
  • Діти, що народилися раніше 34 тижня гестації, не мають отримувати щеплення БЦЖ, поки не настане 34 тиждень гестації. Щеплення БЦЖ щойно народжених дітей з низькою масою тіла проводиться після досягнення дитиною маси тіла 2000 г. При народженні недоношеної дитини вагою менше 2000 г вакцинація проти туберкульозу здійснюється по досягненні дитиною маси тіла 2000 г до виписки із лікарні.
  • Перша доза вакцини проти гепатиту В вводиться в перші 12 годин життя дитини незалежно від маси тіла.

Новонародженим з масою тіла до 2000 г вакцинація проти гепатиту В проводиться незалежно від статусу матері щодо гепатиту В. У такому разі доза вакцини проти гепатиту В, що введена новонародженій дитині з масою менше ніж 2000 г, не зараховується як доза первинної імунізації.

Якщо мати новонародженого HBsAg «+» (позитивна), вакцинація проти гепатиту В проводиться в перші 12 годин життя дитини незалежно від маси тіла. Разом з вакцинацією, але не пізніше першого тижня життя, в іншу ділянку тіла рекомендовано ввести специфічний імуноглобулін проти гепатиту В з розрахунку 40 МО/кг маси тіла та не менше 100 МО.

Дитині, яка народилася у матері з невідомим статусом щодо HBsAg, щеплення проводиться обов’язково в перші 12 годин життя з одночасним дослідженням статусу матері за HBsAg. У разі отримання позитивного результату в матері для профілактики гепатиту В дитині вводиться специфічний імуноглобулін проти гепатиту В відповідно до його використання у дитини, народженої від HBsAg «+» (позитивної) матері. Після досягнення дитиною хронологічного віку 1 місяць вакцинація має бути проведена наступною серією щонайменше із трьох введень вакцин.

У випадку використання комбінованих вакцин, рекомендована схема вакцинації від гепатиту В – 2-4-6-18 місяців незалежно від введеної дози в перші 12 годин життя.

  • Всім недоношеним дітям, народженим на терміні вагітності < 32 тижнів, рекомендується отримувати 4 дози кон’югованої вакцини проти пневмококової інфекції 13vPCV чи 10 vPCV (13/10-валентна пневмококова кон'югована вакцина) за схемою 3+1. Додатково - 2 дози 23vPPV (23-валентна пневмококова полісахаридна вакцина (за можливості доступу до даної вакцини) у віці 2 роки та через 5 років після першої дози 13/10vPCV.
  • Недоношені діти мають високий рівень супутніх патологій, які збільшують ризик ускладнень грипу, що  можуть включати респіраторні, серцеві та неврологічні стани. Недоношені діти повинні отримувати щеплення від грипу щороку, починаючи з ≥ 6-місячного віку. Якщо дитина отримує вперше в житті щеплення проти грипу,  то вона повинні отримати  2 дози вакцини з інтервалом не менше 4 тижнів, потім 1 дозу щороку.
  • Недоношені діти можуть отримати вакцину проти ротавірусу у своєму хронологічному віці без корекції зважаючи на недоношеність. Це включає госпіталізованих немовлят, які мають стабільний стан здоров’я.

 

 

Читайте також