РАК ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ
Рак грудної залози (РГЗ) практично в усіх країнах світу є основною онкологічною патологією у жінок, яким понад 40 років.
Лідируюче місце серед гормонозалежних пухлин органів репродуктивної системи жінок займає рак грудної залози, складаючи в Україні 53,7 випадків на 100тис. населення. Чоловіки хворіють на рак грудної залози значно рідше: 0,1 - 0,2 на 100тис. чоловічого населення. Вікові показники захворюваності мають свої особливості. Якщо загальна захворюваність на злоякісні пухлини з віком збільшується, досягаючи максимуму до 70-80 років, то при раку грудної залози пік захворюваності припадає на 55 років
Захворювання рідко зустрічається у віці 20 – 30 років, потім рівень захворюваності зростає і, в подальшому, знижується після 70 років у глибокій менопаузі. Такі невтішні показники потребують дедалі більш інтенсивного пошуку нових методів діагностики та лікування.
Клініко-морфологічні форми раку грудної залоз
Клінічні прояви РГЗ різноманітні і багато в чому залежать від форми росту пухлини. За формою росту розрізняють вузловий рак і дифузний. Крім того, виділяють рак Педжета.
Вузлова форма зустрічається найчастіше. В молочній залозі пальпаторно визначається вузол щільної консистенції, без чітких меж, безболісний, виявляється, як правило, випадково, спочатку зміщується разом з грудною залозою, а при проростанні власної фасції, і м’язів стає фіксованим. У міру вростання пухлини в шкіру з’являються шкірні симптоми (симптом складчастості, площадки, умбілікації, ракетки, лимонної кірки, втягнення соска). Проростання шкіри призводить до деформації грудної залози і подальшого вкриття виразками.
Дифузний РГЗ має різні клінічні форми: інфільтративно-набряклу, маститоподібну, еризипелоїдну (бешихоподібну), панцирну, лімфангоїтичну.
Дифузні форми раку характеризуються швидким, злоякісним, прогностично несприятливим перебігом. При дифузних формах РГЗ пухлина не має чітких меж, уражає більшу частину тканини молочної залози у вигляді жовтувато- сірих тяжів. Пухлинні інфільтрати проростають шкіру, м’язи, жирову клітковину. Консистенція пухлин різна і залежить від гістологічної структури.
Рак Педжета – плоскоклітинний рак соска грудної залози, який має своєрідну клінічну картину, нагадуючи екзему соска. Протікає він менш злоякісно, ніж залозисті раки, але в решті-решт вростає в тканину залози уздовж протоків і дає лімфогенні метастази.
В Калуському міському центрі ПМСД на обліку в онколога знаходиться – 1779 онкохворих. За 2018 рік виявлено 225 випадків раку у 199 хворих. Збільшилась кількість виявлених хворих в ІV стадії - 44 хворих. Візуальних форм раку виявлено 67 хворих,що менше чим в 2017 році (87хв). Отже кожний третій від впеше виявлених має візуальну форму раку. В IIIстадії виявлено – 10хв. Рак грудної залози виявлено – 21 хворих.(I –IIстадія -19 хв. IIIстадія – 2хв). Рак легень – 18 хв. (ІV стадії – 11хв). Рак шийки матки виявлено - 10 хв. ( I –IIстадія -7 хв. IIIстадія – 3хв). Померло в 2018 році - 115 хворих.
Клінічна картина раку грудної залози.
Основними клінічними проявами раннього РГЗ слід вважати наявність пальпованого ущільнення в тканині молочної залози, виділення з соска, появу болісності в одній із залоз під час менструації та дискомфорт при фізичних вправах.
Шляхом огляду визначають симетричність і форму молочних залоз, рівень стану сосків і стан шкірних покривів (слід пам’ятати, що у багатьох жінок в нормі молочні залози асиметричні за розмірами – у правшів права залоза дещо більша, у лівшів – ліва). Навіть при невеликій пухлині (до 2 см) над нею можна виявити специфічний для пухлинного процесу симптом - зморшкуватість шкіри. Іноді навіть при незначних ущільненнях центральної локалізації можна помітити втягнення соска, відхилення його в бік, звуження ареолярного поля. Для РГЗ характерні відсутність чітких меж під час пальпації, поступовий перехід в оточуючі тканини, хрящова щільність, що наростає від периферії до центру. У більш рідкісних випадках, при колоїдному раку або цистокарциномі, консистенція пухлини м’якувата, тугоеластична.
При великих ракових пухлинах діагностика полегшується, оскільки з’являється низка нових ознак:
1. Симптом умбілікації або симптом площадки (при підніманні ГЗ над пухлиною з’являється втягнення шкіри округлої чи овальної форми).
2. Симптом Прибрама (при потягуванні за сосок пухлина зміщається за ним).
3. Симптом Кеніга (при притисненні долонею грудної залози злоякісна пухлина не зникає, доброякісна-так).
4. Симптом Краузе (потовщення шкіри ареоли внаслідок ураження пухлинними клітинами лімфатичного сплетіння підареолярної зони).
5. Симптом Пайра (при захопленні шкіри над пухлиною двома пальцями справа і зліва утворюється не подовжня, а поперечна складчастість).
6. Ретракція і деформація соска.
7. Симптом Форже (стан соска з ураженого боку вище горизонтальної лінії, проведеної через здоровий сосок).
8. Симптом Рі (при відведенні руки на ураженому боці до прямого кута пухлина залишається нерухомою). Ознака фіксації пухлини грудної залози до грудної клітки.
Вибір правильного лікування РГЗ можливий тільки при встановленні правильного діагнозу і точної оцінки ступеня поширення пухлинного процесу. На сьогодні доведена висока ефективність таких досліджень, як мамографія, цитологічне дослідження, ультразвукова діагностика, визначення рівня стероїдних гормонів і маркерів пухлинного росту тощо.
Незважаючи на суттєві досягнення в галузі інструментальної діагностики РГЗ, основним методом виявлення ранніх форм захворювання залишається пальпація, при цьому важлива роль відводиться самопальпації, як найпростішому, доступному та ефективному методу діагностики РМЗ. При пальпації визначаються: локалізація пухлини, її розміри, форма, наявність зв’язку з оточуючими тканинами, стан регіонарних лімфатичних вузлів.
Пункційна (аспіраційна) біопсія відіграє вирішальну роль у діагностиці утворень грудної залози, при непідвладних пальпації утвореннях пункція виконується під контролем УЗД або мамографа, з подальшим цитологічним дослідженням одержаного матеріалу.
Цитологічне дослідження виділень і з сосків виконується при наявності патологічних виділень. При відсутності верифікації діагнозу прийнято дослідження повторювати тричі. Цитологічне дослідження відокремлюваного із сосків у ряді випадків дозволяє установити діагноз при ранніх формах протокових карцином, коли іншими доступними методами візуалізувати пухлину не видається за можливе.
Кожен онкологічний хворий підлягає диспансеризації. За кожним хворим на РГЗ ведеться диспансерне спостереження. На кожного хворого заводиться контрольна картка, в якій реєструються дані методів діагностики, діагноз, проведене і подальше лікування, ефективність лікування, дані контрольних оглядів і дати майбутніх оглядів.
Скерування на УЗД обстеження проводиться лікарем-гінекологом та онкологом щоденно в кабінет № 6, 7 перший поверх міського ценру ПМСД. Це дуже важливо для ранньої діагностики захворювання грудних залоз, постановки правильного діагнозу, а в подальшому правильного лікування.
Володимир Габчак лікар онколог Калуського міського центру ПМСД.