Розсіяний склероз — це хронічне прогресуюче захворювання центральної нервової системи. Клінічно проявляється неврологічною симптоматикою: розладами зору, патологією рухової активності, порушенням функції тазових органів. Точні причини виникнення розсіяного склерозу невідомі.

У світі кількість людей, які хворіють на розсіяний склероз перевищує 2 млн. Серед хворих переважають жінки віком 20–35 років (близько 80%) і чоловіки у віці 35–45 років. Середній вік початку захворювання — 29–33 роки. 

Кількість нових випадків розсіяного склерозу збільшується в середньому з 2,2 до 3,4 на 100 000 населення у рік. У деяких країнах Північної Європи — до 5–8 нових випадків на 100 000 населення протягом року.

Згідно із даними ВООЗ, через 10 років від початку захворювання, 30–37% хворих здатні пересуватися лише з допомогою близьких. 50% мають труднощі під час виконання професійних обов’язків. Понад 80% змушені змінити роботу. Через 15 років лише 50% хворих зберігають здатність працювати, дбати про себе і вільно пересуватися без сторонньої допомоги.

Симптоми розсіяного склерозу часто залишаються непоміченими на перших стадіях. Тому обов’язково зверніться до лікаря, якщо помітили такі ранні ознаки розсіяного склерозу:

• погіршення або втрата зору в одному оці, що супроводжується болем під час руху очного яблука;

• подвоєння в очах;

• прогресуючі порушення чутливості та/або слабкість кінцівок;

• проблеми з рівновагою, нестійкість або незграбність;

• неприємні відчуття поколювання у спині у напряму зверху вниз, іноді з переходом на кінцівки або під час нахилу голови вперед (симптом Лермітта).

Лікування, як правило, направлене на зміну перебігу хвороби і полегшення симптомів.

Пам’ятайте! Вчасно розпочате лікування розсіяного склерозу може запобігти загостренням, полегшити симптоми та сповільнити прогресування хвороби.