Гепатити: шляхи передавання та профілактика.

За ступенем негативного впливу на здоров’я населення та масштабами захворюваності вірусні гепатити в Україні займають домінуюче місце в структурі інфекційної патології.

Захворюваність та летальність внаслідок гепатитів С і В прогресивно збільшується. За оціночними даними ВООЗ, 57% випадків цирозу печінки і 78% випадків первинного раку печінки зумовлено впливом вірусів гепатиту С або В. Окрім цього, гепатити С та В мають багато позапечінкових проявів, що ускладнює їх діагностику та може перешкоджати призначенню відповідного лікування.

Гепатит C — захворювання печінки, зумовлене вірусом гепатиту С. Вірус може спричиняти як гостру, так і хронічну інфекцію.

Вірус гепатиту C (ВГС), в основному, передається під час контакту з інфікованою кров’ю чи біологічними рідинами інфікованої людини. 

Шляхи передавання гепатиту С:

• маніпуляції, пов’язані з контактом із кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);

• використання нестерилізованих побутових та професійних приладів після інфікованої людини (зубні щітки, манікюрні ножиці, бритви тощо);

• використання нестерильного ін’єкційного інструментарію під час вживання наркотиків;

• під час переливання крові та її компонентів.

Можливе також передавання інфекції під час незахищеного статевого контакту, але це відбувається набагато рідше. Крім того, ВГC може передаватися від матері до дитини. Вакцини проти гепатиту C не існує.

Гепатит C не передається через грудне молоко, харчі або воду, під час побутових контактів: обіймів, поцілунків, споживання їжі та напоїв спільно з інфікованою людиною.

Як захиститися від ВГС

Ефективність лікування препаратами прямої противірусної дії становить більше 95%. Вакцини проти гепатиту C не існує. Профілактика полягає у безпечних медичних та інших маніпуляціях, що передбачають контакт із кров’ю.

Поширенню ВГС можна запобігти, якщо:

• дотримуватися гігієни рук — часто і ретельно їх мити;

• пам’ятати про безпечні медичні ін’єкції та стерильне ін’єкційне обладнання;

• тестувати донорську кров на гепатити B і C (а також ВІЛ і сифіліс);

• правильно і регулярно користуватися презервативами.

Людям, інфікованим ВГС, слід:

• консультуватися щодо варіантів меддопомоги та лікування;

• вакцинуватися від гепатиту A і B;

• дотримуватися правильного лікування;

• регулярно проходити моніторинг, щоб вчасно діагностувати хронічні захворювання печінки.

Гепатит В — це захворювання печінки, яке викликає вірус гепатиту В (ВГВ). 

Шляхи передавання гепатиту B:

• від матері до дитини під час народження;

• незахищені статеві контакти;

• маніпуляції, пов’язані з контактом із кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);

• використання нестерильного ін’єкційного інструментарію під час вживання наркотиків.

Гепатит B є небезпечний і для працівників охорони здоров’я, які можуть мати травми від уколів голками під час догляду за пацієнтами, інфікованими ВГB.

Найкращий та найбільш ефективний спосіб попередження інфікування ВГB — це вакцинація.

​Вірус гепатиту B не передається через столові прибори, під час годування груддю, через обійми, поцілунки, рукостискання, кашель, чхання, користування громадськими басейнами тощо.

Як захиститися від ВГВ:

Вакцинація формує імунітет на 20–30 років, а інколи — пожиттєво.

Поширенню ВГВ можна запобігти, якщо:

• уникати контактів з кров’ю та рідинами організму інших людей;

• обирати пероральні ліки замість ін’єкцій там, де це можливо;

• уникати випадкових статевих контактів, завжди використовувати презервативи;

• не ділитися засобами індивідуального користування (бритвами, ножицями тощо);

• використовувати лише стерилізовані інструменти для пірсингу і татуювання;

• вагітним жінкам, у яких діагностовано гепатит B, слід порадитися з лікарем про те, як запобігти передаванню вірусу до дитини.

Тетяна Іваськів  завідуюча терапевтичним відділом № 3

   Калуського МЦ ПМСД